|
Кохати по англійськи (гумор)
01:20 10 Сентября 2013 г. Віктор Матис
Прочитали: [1095]
Трагікомедія на 1дію
Дійові особи :
1.Ромео (англійський хлопець).
2.Джульєтта – його наречена.
3.Мати Ромео.
4.Мати Джульєтти.
5.Батько Джульєтти.
На сцену виходить Ромео.
Ромео:
О Джульєтто,де ти ходиш?
Чи цураєшся мене?
Джульєтта:
Не тікай Ромео,любий,
Моя мама,самогон якраз жене,
І не можу зараз вийти,
Треба воду поміняти,
А як тільки доженемо,тоді будемо тікати.
Ромео:
Джульєтта ,люба моя,мила.
Подивися,он пташок ватаги.
Та що я зроблю,коли в мами
Стоять чотири діжки браги.
Голос за сценою:
Джульєтта! Доню моя люба.
Помий гарненько бутельки,
Перемішаєш самогонку,
Та перелиєш у пляшки.
Джульєтта:
Добро матусю. От нещастя;
Осточортів отой закон:
Для сімейного бюджету, гонить англійський самогон.
Ромео:
Джульєтто, вийди на хвилинку.
Я подивлюсь на твою вроду.
Джульєтта:
Чекай Ромео. Хай з апарату,я зіллю гарячу воду.
Ромео:
Чому мовчить твоя мобілка,
Коли весь день тобі дзвоню?
Джульєтта:
Та батько викрав телефона
І попередив всю рідню,
Щоб на усі твої дзвінки,
Відповідали матюки.
Ромео:
Ой,горе нам моя Джульєтта.
Геть наші предки подуріли.
Джульєтта:
Тікай Ромео! Видно мати,
Бо чую,двері заскрипіли.
Ромео:
Джульєтто,я тебе чекаю під вербою
Візьмеш мобілочку з собою.
Прийдеш,як батюшка Ніколь
Відправить месу,
А глашатай доставить пресу.
Добре мила? Я чекаю
І лиш на тебе,всю надію покладаю.
Ох! Яке тяжке наше кохання.
Враховуючи ті моменти,
Що з давніх пір,відколи сонце,
Родини наші конкуренти.
Століттями женуть горілку.
Вже назбирали на комп’ютер,
На телевізор,на мобілку.
Та все їм мало,мало,мало,
Женуть тепер на хліб та сало.
Монтеккі,по рецепту гонять:
На дві таблетки валідолу,
Кидають пачку димедролу.
А в брагу,як то, той казав,
Кидають все,що Бог послав.
А конкуренти їхні Капулетті
Рецепт шукають в інтернеті.
Ті люди й так дурні,а ще нап’ються,
То ходять плачуть,то сміються,
На хліб нічого не лишають,
Все,до копійки пропивають.
Носила якось баба Настя,
В костьол горілку для причастя,
То батюшка Ніколь,так причастився,
Що кажуть:»Трохи не сказився»
І замість «Віра непоборна»,
Співав: «Ой чорна,я си чорна».
Отак родини і живуть;
Один на одного косують злісно,
Бо через жадібність свою,
На цьому світі їм затісно.
Все було добре,до тих пір,
Доки батьки наші дізнались,
Що я й Джульєтта покохались.
Назад немає вороття.
Нехай,хоч лусне вся родина твердолоба,
Джульєтту вірно я люблю,
І ця любов моя до гроба.
Тепер додому час іти,
Поспати трохи,бо аж до ранку,
Піду до неї на здибанку.
Ромео виходить. Грає музика(англійська народна пісня «місяць на небі»). Заходить Джульєтта.
Джульєтта:
Ось вечір і нема Ромео,
Вже батюшка Ніколь
З парафіянами прощався ,
І на кобилі глашатай прогнався,
А милого нема й нема.
Хіба я жду його дарма?
Чекайте. Він щось за мобілочку казав.
Напевно треба подзвонити,
Бо далі,так не можна,
Треба щось робити.(дзвонить)
Мовчить. Немає його дома?
А може ліг відпочивати?
Та що ж я кажу,він же знає,
Що буду тут його чекати.
Ми домовлялися,що в Лондон
Поїдемо на заробітки,
А жити будемо у тітки.
Нехай Монтеккі й Капулетті,
Хоч і до смерті ворогують,
Женуть горілку і торгують,
А в нас одне лише бажання,
Це зберегти своє кохання.
Та де ж Ромео? Вже темніє.
Ще трохи і буде світати.
Коли ж ми будемо тікати?
Ні,треба щось робити,
Чи до Лоренцо подзвонити?
Ало, Лоренцо, друже, брате,
Не бачив ти Ромео,не виходив з хати?
Він не виходив,кажеш
І не вийде з хати,
Бо зачинила його мати?
Ні,життя мені набридло
І та мати остогидла.
От була б мені свекруха,
Та ще й батько,як макуха.
Ні,щоб жінці сказав так:
«Будеш дітям заважати,
Розіб’ю тобі п’ятак.
Не владнаєш оцю кризу,
Розіб’ю тобі мар мизу».
Мій Ромео бідолаха,
Від кохання аж засох,
Бо хіба у нього батько?
Не мужик,а справжній лох.
На землю сутінки спустились,
Настала темна нічка.
Невже навік ми ролучились
І догорає моя свічка?
Прощай Ромео!
Прощай Лоренцо! Мій братуха,
Ви не почуєте цей передсмертний крик.
Яка ж отрута, мамина сивуха!
Прощайте! А мені гаплик.
Джульєтта випиває пляшку домашнього самогону, падає непритомна. Входить Ромео.
Ромео:
Джульєтто,де ти? Відгукнися!
Прийшов Ромео твій.
Чому мовчиш? Та озовися.
Ні,краще сам знайду тебе. Постій.
Джульєтта годі,досить гратись.
Ми вже не діти щоб ховатись.
Вилазь. Не каламуть водицю.
Тікати треба у столицю.
Ой!Щось лежить. Це добре діло.
Та це ж Джульєтти мої тіло.
Джульєтто,люба,підведися.
Не муч мене. Вставай! Проснися!
Вставай і більше не жартуй,
Ромео краще поцілуй.
О, побиваюсь мабуть даром,
Бо тхне від неї перегаром.
Отрута бачу не допита.
Ні, не отрута,
Це життя моє розбите!
Прощай Джульєтто!
Прощайте люди!
Я вас ніколи не забуду!
І не забуду « мать родную»,
Що самогонкою торгує!
Ромео падає біля Джульєтти. Входить мати Ромео. Побачила.
Ой Ромео,мій синочку,
Що ж ти наробив?
Що ж ти собі заподіяв?
Що ж ти учинив?
Що ж ти матір проміняв,
На якесь кохання,
Ти ж навіки зруйнував
Мої сподівання.
Я ж ходила до ворожки,
До місіс Секлити,
І сказала мені баба,
Що ти будеш жити.
Я ж дала її п’ять фунтів
І бутель сивухи.
Думала,що скаже правду,
А вона брехуха.
Як же це ти стара бабо,
Тай на ворожила,
Щоб моя дитина рідна,
На світі не жила.
Ой, за що ж то люди добрі
Мене Бог карає?
Як нема життя Ромео,
Той мені немає.(випиває сивуху).
Заходять батько і мати Джульєтти.
Мати Джульєтти:
Ой ти доню моя рідна,
Що ж ти наробила?
Що ти собі молоденька
Віку вкоротила.?
Як же на цім світі буду далі жити?
Скажіть мені,люди добрі,що тепер робити?
Батько Джульєтти:
Годі тобі бабо,плакать та кричати,
Якщо мертві,тоді будем ментів викликати.
Мати Джульєтти:
Що ти дурню ото мелеш:
«Ментів викликати»?
Де ж тоді нам апарата
І брагу ховати?
Ой скажіте люди добрі,
Чим я завинила?
Все ж старалась для дитини,
Тай не догодила.
Чи я ж тобі на гулянки
Гроші не давала?
Чи я тобі на базарі,
Шмотки не купляла?
Чи ж на сьомім кілометрі
Тобі не скуплялась,
Що ти моя рідна доню
Отак нализалась?
Чи я ж тобі не вдягала
Золото на руки,
Що ти мені завдала.
Такі страшні муки?
Батько Джульєтти:
Ну чого ти не розумна
Бабо репетуєш?
Схаменися! Вони ж п’яні,
Хіба ти не чуєш?
Через ту гидоту,
Що ми колотили,
Ледве діточок своїх,
Не занапастили.
І негайно оцей бізнес,
Треба припинити,
Бо не буде біля кого
Голову схилити.
Нехай діти кохаються,
Живуть по закону,
І будують бізнес свій,
Тай без самогону.
Щоб щасливі були діти,
З вечора до рання,
Хай між ними буде справжнє,
Англійське кохання!
Fine.
20 вересня 2013
|
| Закрити |
